У січні цього року учні 7-го класу санаторної школи-інтернату № 10 Краматорська вирішили створити проект «Подаруй дітям радість», в ході якого ми відвідували заклади і дарували приємні миті дітям.
Першим ми відвідали центр реабілітації для дітей-інвалідів… Цей центр знаходиться зовсім поруч з нашою школою. Там ми познайомились з багатьма дітьми, які прагнули спілкування з нами… Усі ми разом грались, рахували, робили різні вправи та вчили віршик. Діти вчать його вже кілька занять і тому нам було трохи складно повторювати за ними, бо ми чули цей вірш вперше у житті… Ми всі добре провели час, я навіть підготувала для дітей пояснюючі малюночки, але забула їх взяти з собою (ми дуже поспішали на початок занять). Вихователі цієї групи дали нам кілька завдань, що допоможуть діткам зрозуміти світ навколо себе:
- зробити малюнок транспортних засобів;
- зробити малюнок ягід (кавун, полунця, інші);
- зробити малюнок одягу;
- зробити малюнок комах, які вже відомі дітям;
- придумати якусь цікаву та розважаючу, розвиваючу гру;
Зараз ми виконали ці завдання і знову готові йти до дітей і допомагати їм!!!
Учениця 7 класу Бочко Наталія.
***
В останній день січня ми, учні 7 класу СШІ № 10, відвідали будинок дитини «Антошка». Його співробітники розповіли нам не тільки про сам дитбудинок, але і про те, як надалі складаються долі їх вихованців. Діти в цей час були в ігровій. Побачивши нас, вони кинули все і підбігли до нас. Їм хотілося відразу дізнатися, хто ми, привернути нашу увагу. Дітлахи стали показувати іграшки, після чого порадували своїми талантами: співали, танцювали, читали вірші. В подяку ми пограли з ними в рухливі ігри і станцювали танок «маленьких каченят». Нас вразило те, що, незважаючи на свій маленький вік (3-4 років), діточки знають вірші, пісні, хоча наш прихід був для них справжнім сюрпризом.
Дуже важко передати те трепетне ставлення, яке викликають ці дітлахи. Особисто запам'яталася однорука дівчинка-інвалід Даріночка. Під час спільного перегляду картинок, вона обдаровувала нас таким вдячним поглядом... Видно було, що рідко їй дістається стільки уваги, тому так цінує вона кожну хвилину спілкування.
В цілому, діти дивляться на життя позитивно, вміють радіти найпростішим речам, а це не маловажно. Шкода було йти, але ми сподіваємося на нашу швидку зустріч. Незважаючи на січневий холод, на душі у нас було тепло.
***
Вистава у Краматорському центрі дозвілля дітей-инвалідів "ДивоСвiт".
Я вже згадувала про наші походи у центр реабілітації… Але тепер ми почали робити набагато більше. Ми зробили багато, але треба зробити ще більше і ми потребуємо вашої допомоги…
За рекордно малий строк, а саме один тиждень, ми разом із нашими вихователями Тетяною Юріївною та Тетяною Анатоліївною підготували подорож у казку під назвою: «Червона шапочка». Ми задіяли усіх артистичних учнів і у суботу ми виступили перед дітьми… Вони були просто у захваті і постійно плескали у долоні, не перестаючи посміхатися.
Також ми, щоб ще якимось чином допомогти дітям, почали збирати макулатуру. Кошти, зібрані за макулатуру, підуть на іграшки та солодощі. Але, нажаль, поки що небагато учнів відгукнулися на наше оголошення… Дуже шкода, бо макулатура принесла б корись не тільки дітям, а ще й середовищу… Кожен день ми з вами користуємося папером, який роблять з дерев. Дерев стає все менше, а разом і з ними стає менше кисню, який дерева та інші рослини віддають, поглинаючи вуглекислий газ…
У рамках проекту «Подаруй дітям радість» ми усім класом ходили до дітей з обмеженими здібностями і допомагали їм… Турбота та душевне тепло - це те, що їм треба… Тому будьте толерантними до них і не забувайте допомагати та підтримувати!
***
Поспішаємо Вам розповісти про наш похід у притулок Донецької ОГА. Ми готувалися до цього заходу дуже ретельно і хвилювалися, як ніколи, тому що діти були різного віку і хотілося потішити кожного.
Щоб залишити про себе пам'ять, а також подарувати приємні хвилини, ми вирішили класом виготовити для діток притулку святкові валентинки своїми руками, тому що свято Святого Валентина був зовсім недавно.
А ще підготували для вихованців казку «Червона шапочка». Дітям наш показ дуже сподобався - це було помітно по їх захопленим поглядам, а ще по тому, що навіть найбільш маленькі глядачі дивилися на нас, не крутячись, а як відомо, малюкам це важко.
Граючи з дітьми, ми відчували тепло і вдячність, вони були раді нашому приходу. Тепер у наших серцях оселилося щастя, через те що ми подарували стільки емоцій малюкам. Це був не перший похід, ми вже відвідували і багато інших закладів, і в кожному нам було по-своєму добре і комфортно. Цю місію «Подаруй дітям радість» ми будемо продовжувати і далі. До скорої зустрічі, наші любі, милі серцю малюки!
***
До нас у школу-інтернат № 10 приходили наші давні друзі діти-інваліди з Центру реабілітації. Ми підготували до їхнього приходу екскурсію: показували наш шкільний музей, розповідали про народні ремесла і традиції, рушники, предмети українського побуту...
Родзинку в нашу екскурсію додав Марк Безрека, котрий розповів про історію вишиванки, і особливо постаралися дівчатка 7 класу, які проводили екскурсію.
Діти уважно слухали історію писанок, милувалися роботами мереживниць, з подивом розглядали балалайку, постоли. По обличчам було видно, що їм сподобалося.
На наступній зустрічі ми з діточками робили різні вироби. У них це чудово виходило.
Ми хочемо звернутися до читачів! Не скупіться на доброту, тепло і турботу. Адже кожен щось вміє робити. Ваш досвід безцінний, він потрібен цим дітям. Підтримайте наш почин!
{gallery}2013/internat{/gallery}