«14 лютого 1922 року народився поет Микола Рибалко. Спочатку його родина мешкала в с. Оріхово-Василівка Бахмутського повіту, а вже у 1931 році переїхала в Краматорськ, який став для Миколи рідним.

Тут він закінчив середню школу, згодом вступив до Дніпропетровського університету. В часи Другої світової війни пішов добровольцем на фронт, де втратив зір.

Але не зважаючи на це після закінчення війни проводив широку громадську діяльність. Понад сорок років очолював літературне об’єднання при редакції газети «Краматорська правда», яке вважалося одним з кращих в Україні. На базі цього об’єднання було виховано чимало талановитих літераторів.

Літературний доробок поета – більш ніж 20 поетичних збірок.

У 1985 році за збірку «Незакатна зірка» він був удостоєний звання лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка.

Та перша поетична збірка поета «Під сонцем Батьківщини» вийшла у 1956 році. Її вихід привернув увагу як громадськості, так і професіоналів.

В 37 номері видання «Літературна газета» від 13.09.1956 року у розділі «Літературний огляд» під назвою «Мужність» був надрукований невеликий аналіз першої збірки поета.

Автором критичної статті був Аркадій Пальм – один з керівників літературного об’єднання у Донецьку, яке з часом стало основою обласного клубу молодих літераторів «Обрій».

Музей історії представляє вашій увазі кілька фрагментів цієї статті, з якими можна ознайомитися у Фейсбуці.