Краматорець Артур Домовий, один з учасників Краматорського андеграунд репу 2000х, написав пісню про своє рідне місто та зняв на неї відеокліп. В треку він розповів про ті події, що відбувалися навколо Краматорська.

Спочатку Артур довго залишався в рідному місті. Тільки через деякий час хлопець зважився виїхати разом із дружиною та донькою в Кривий Ріг, де заснував благодійній фонд «Добрий рух», який допомагає мешканцям міста.

За словами репера, саме в Краматорську під загрозою ракетних обстрілів, народилися слова і був написаний вірш, що потім перетворився на пісню.

Нещодавно «Восточний проект» поспілкувався Артуром.

Коли ви почали займатись музикою?

Музикою почав займатися приблизно з сьомого класу. Тоді часто виступав на літніх фестивалях. Протягом усього часу працював в жанрі реп, але були моменти, коли пробував себе і в інших жанрах: альтернатива чи лірика, загалом, намагався ніколи не стояти на місці.

Розкажіть, як ви створююте свою музику?

Спочатку ми з моїм другом створили групу під назвою «Street life». Ми навчалися в одній школі з учасниками популярного у нульових гурту «Impact», після знайомства з ними ми отримали наставників, які допомагали нам на перших етапах роботи проекту, а саме зі створенням аранжувань.

Коли ми стали самостійними артистами, виступали в Донецьку та Харкові на розігрівах відомих реп-виконавців. Тоді до нас і прийшла популярність, нас стали частіше кликати на виступи, гурт на той момент вже мав назву «Домові». Це була наша друга група, перша була розформована через зміни у складі – один із учасників поїхав навчатися до Києва. Після подій 2014 року мій товариш поїхав за кордон, на відстані дуже складно було писати музику, так я почав читати реп сольно. Зараз я більше зайнятий волонтерством, допомагаю жителям Краматорська, весь вільний час йде на це, але намагаюся організовувати свою роботу так, щоб приділяти час творчості.

Розкажіть про вашу нову пісню «Крамамаматорськ». Як вона створювалась?

Я почав писати її коли був ще у місті. Створення пісні проходило у два етапи. Перший куплет був написаний до від'їзду, а другий куплет – вже у Кривому Розі. Спочатку я просто записав два відео для інстаграму, вони добре розійшлися в мережі, підхоплені місцевими пабліками. Незабаром у мене виникла ідея про створення повної версії пісні. У Кривому Розі знайшов студію, де записав пісню, а кліп монтував майже «на коліні». Створення треку було дуже душевним для мене заняттям, кожен рядок написаний від душі. Спочатку пісня писалася як вірш, який пізніше перетворився на реп, так і народився «Крамамаматорськ». Зі створенням музики мені допомогли друзі.

Коли вийшов трек, якою була перша реакція слухачів?

Відгуки були дуже гарні. Багато хто писав, що дуже сподобалося, після прослуховування треку одразу прокидалася ностальгія по місту, зокрема через кадри Краматорська, які потрапили до кліпу.

Розкажіть про створення свого благодійного фонду «Добрий рух»?

Починалося все у квітні, перед жахливим обстрілом краматорського залізничного вокзалу. Тоді молодь почала активно виїжджати з міста, проте залишалося багато людей старшого покоління. Чесно, дивитися на це все без сліз було просто неможливо. Тоді я почав потроху волонтерити в місті, допомагати одиноким людям похилого віку, за власні кошти або при залучені інших активістів купував необхідні товари.

Після переїзду в Кривий Ріг у мене виникла ідея про створення великого хабу, який допомагав би людям. Тоді я віддалено скооперувався зі своїм другом і ми створили благодійний фонд. Набрали людей у ​​команду, зібрали контакти волонтерів із західної частини України, складів із продовольством та почали потроху завозити допомогу до міста.

Основний напрямок у роботі нашого БФ зараз – гуманітарна допомога мешканцям Краматорська та військовим. Нещодавно наш штаб відвідала одна швейцарська організація, вона похвалила нашу роботу та погодилася співпрацювати, що підтвердилося підписанням меморандуму про співпрацю. Я вважаю, що протягом кількох тижнів на наш БФ чекає розширення.

Я займаюся роботою БФ віддалено, безпосередньо займається роботою у Краматорську наша співробітниця Валерія. Наш штаб зараз знаходиться на місті Служби нерухомості «Євгенія». До речі, хотілося б окремо подякувати її власникам, які надали нам приміщення.

Видача продуктових наборів проводиться по принципу живої черги, крім того волонтери розвозять в прилеглі до Краматорська селища допомогу маломобільним групам населення. Наш фонд фіксує видачу наборів та не приховує цю інформацію від людей. Але я помітив, що у Краматорську є псевдоволонтери, які розкрадають допомогу, а потім гуманітарка опиняється на полицях супермаркетів та ринкових прилавках.

Скільки співробітників на даному етапі задіяно у роботі «Доброго руху»?

Наразі працює 28 осіб, але не всі перебувають у Краматорську. У місті залишилося близько 18 людей зі штату. Ми всі живемо у різних куточках України, але це не заважає нам тримати зв'язок та виконувати свої завдання, у кожного з нас є свій напрямок. Юрист і бухгалтер надсилають офіційні запити, контент-менеджер наповнює актуальною інформацією наші соціальні мережі, колл-менеджер - зайнятий прийомом та відповіддями на дзвінки, декілька наших співробітників організовують роботу волонтерів, а я керую цим механізмом. У майбутньому ми плануємо розширюватися і, відповідно, збільшувати штат.

Як люди можуть звернутися до вас за допомогою?

Можна звернутись безпосередньо – до офісу в Службу нерухомості «Євгенія» за адресою: вул. Дружби 22 або через соціальні мережі – інстаграм та телеграм.

Коли ви евакуювалися з Краматорська і чому прийняли таке рішення?

Евакуювалися ми з сім'єю наприкінці квітня. Рішення було прийнято, тому що в мене маленький син, і залишатися в місті було небезпечно. Ми з дружиною намагалися вмовити батьків виїхати разом, але вони відмовилися і ми виїхали втрьох. На три дні нам надали притулок знайомі у Кривому Розі, за цей час ми підшукали квартиру і на новому місці стали облаштовуватись. Кривбас та Донбас схожі між собою менталітетом людей, і тут я почуваюся практично як удома.

Чим зараз ще займаєтесь у Кривому Розі, окрім волонтерства та творчості?

Нині займаюся саморозвитком. Намагаюся знайти нові напрямки у програмуванні. Поки що перший мій успіх - написання калькулятора через спеціальні програми. Думаю, що далі буде лише краще.

Поділіться своїми планами на майбутнє

Плани величезні. Хотілося б «Добрий рух» розвинути не лише як волонтерську організацію, а й дорости до чогось більшого. Розширитися не лише у напрямку допомоги людям, а зробити з «Доброго руху» свого роду лейбл.

Також є творчі плани. Зараз з'явилося більше вільного часу, щоб писати. Без музики я не уявляю себе, бо зі шкільної лави почав цим займатися і коли довго не пишу пісні почуваюся не у своїй тарілці.

Що б ви побажали краматорцям?

Краматорцям я побажав би терпіння. Зціпивши зуби, перетерпіти всі ці тяжкі для нашої країни події. Я впевнений, скоро все це закінчиться. Також хочу побажати мирного неба.

Я знаю, що останнім часом до Краматорська повертаються люди. Це лякає, адже переживаю за кожного з них, у місті багато знайомих та рідних мені людей. І взагалі, це моє місто, яке я люблю і просто обожнюю, воно найкраще. Тому я бажаю терпіння. Терпіння зараз – це головне.