Клініцисти вперше здійснили переливання штучно створеної крові — зразки випробовують на 10 пацієнтах-добровольцях

blood2

При успішному результаті подальших клінічних досліджень, можливе масове виробництво штучно створеної крові рідкісних груп.

На сьогодні лікарні потребують близько 30 000 мл крові щоденно для лікування жертв нещасних випадків та людей із захворюваннями крові, такими як серповидноклітинна анемія. Матеріалу катастрофічно не вистачає в першу чергу для пацієнтів з рідкісними групами крові — клініцисти з Великої Британії вже зараз намагаються розв’язати цю проблему, раз і назавжди.

Клініцисти Національної служби охорони здоров’я у Великій Британії спільно з вченими Бристольського та Кембридзького університетів у рамках проєкту NHS Blood and Transplant наразі досліджують, як штучно створена в лабораторії кров пристосується у живому організмі.

Двом з десяти здорових пацієнтів-добровольців вже ввели незначну кількість досліджуваного матеріалу (приблизно 5-10 мл) і наразі обидва не мають негативних наслідків. Ще 8 — очікують на подальші тестування.

Як створюють кров у лабораторії 

  • Дослідники для початку беруть звичайну дозу донорської крові — 450 мл.
  • За допомогою спеціальних магнітних кульок зразок із приблизно 500 000 стовбурових клітин “направляється” для виробництва 50 мільярдів еритроцитів.
  • Потім його фільтрують і збирають лише ті клітини, що підходять для переливання (близько 15 млрд еритроцитів).

Процес займає близько трьох тижнів.

Вирощений у лабораторії еритроцит. Зображення: NHS Blood and Transplant
Вирощений у лабораторії еритроцит. Зображення: NHS Blood and Transplant

Основна мета дослідження — можливість поповнювати лікарні, клініки та донорські банки придатними для використання рідкісними групами крові. АВ (4) негативна — є однією з найрідкісніших груп крові, яку має лише 1% населення. Носії групи крові 0 з негативним резус-фактором своєю чергою відомі як універсальні донори — але таких людей теж не багато — близько 7%. Існують ще рідкісніші типи, такі як бомбейська група крові — вона зустрічається лише у 0,0004% населення світу (0,01 відсотка в Мумбаї, де вона була виявлена).

“У майбутньому ми хочемо виробляти якомога більше крові. У своїй голові я уявляю кімнату, заповнену машинами, що постійно виробляють її” - Ешлі Тойе, професор Бристольського університету.

Друга мета — перевірити, чи має синтезована кров довший термін придатності. Людський організм постійно виробляє еритроцити, і як правило вони “живуть” близько 120 днів. Але термін зберігання крові у донорському банку скорочується, оскільки там змішуються клітини різного “віку”. Оскільки кров, вирощена в лабораторії, вважається “молодою”, вона теоретично повинна прослужити 120 днів, перш ніж її потрібно буде замінити.

Вирощена в лабораторії кров, яка зберігається в лабораторії у Бристолі. Зображення: NHS Blood and Transplant
Вирощена в лабораторії кров, яка зберігається у Бристолі. Зображення: NHS Blood and Transplant

Щоб відстежити цю теорію, дослідники вводять пацієнтам звичайний зразок і через 4 місяці — синтетичний. Зразки позначені радіоактивним ізотопом, щоб можна було визначити, як довго кожна з клітин циркулює в крові.

Якщо випробування пройдуть успішно, банки крові та лікарні матимуть набагато менше браку необхідних груп крові. Але ця технологія дуже дорога, хоча точні цифри нині не називаються. Існують також деякі обмеження щодо кількості стовбурових клітин, які клініцисти можуть зібрати.

Джерело: Techspot, BBC

1 1 1 1 1
Если заметили ошибку, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter