Мухи, мабуть, найбільш чисельна група комах, що мешкає в населених пунктах в оточенні людини. І деякі з них несуть загрозу здоров'ю людин і тварин. Про те, як мухи можуть нашкодити здоров'ю, а також, як себе захистити, інформують фахівці Донецького обласного центру контролю та профілактики хвороб.

"Найбільш тісно зв’язані з людиною сині, зелені, сірі м’ясні мухи, справжні мухи, плодові мухи.

Значна їх роль в механічному переносі збудників кишкових інфекцій, цист найпростіших, яєць гельмінтів. Дослідниками з всього світу виявлено більш ніж 40 видів мікроорганізмів на мухах, виловлених в населених пунктах.

Більшість мух харчуються 3-5 разів на добу будь-якими харчовими продуктами, відходами, фекаліями, залишаючи скрізь плями своїх екскрементів та відрижки. Вони постійно перелітають с забруднених місць на чисті: посуд, іграшки, предмети побуту, та навпаки. В травному тракті кімнатних мух бактерії кишкової групи зберігаються більше 17 діб, на зовнішніх покривах – 2-3 доби. Переносять мухи збудників холери, дизентерії, черевного тифу, що обґрунтовано дослідженнями багатьох вітчизняних та зарубіжних авторів.

Ввечері та вночі мухи зазвичай не активні. В приміщенні вночі вони знаходяться на верхній частині стін, на стелі. Тривалість життя мух 1-1,5 місяці. У холодний період року у дорослих мух наступає частковий анабіоз, та при сприятливих умовах життєдіяльність відновлюється. Більшість мух в сприятливих умовах розмножується цілорічно.

Існують мухи, що періодично харчуються кров’ю тварин та людей.

Осіння жигалка – найпоширеніший кровосос, що відноситься до справжніх мух. Харчуються кров’ю як самці так і самиці один раз на два дні. Місцями виплоду є гній тварин, змішаний з солом’яною або трав’яною підстилкою, солома, компост. Найчастіше ця муха зустрічається в місцях скупчення тварин та птахів. Але в містах та селах, біля житла людини, вона також часто зустрічається, особливо наприкінці літа та восени, коли чисельність максимальна. Нападають мухи на худобу, коней, людину. Укуси дуже болючі. Кількість крові, що висмоктує муха за одне кровосмоктання може перевищувати вагу її тіла більш ніж в два рази. Жигалки переносять збудників сибірської язви, туляремії, зворотного тифу, поліомієліту, шкіряного лейшманіозу та ін.

Паразитами тварин є мухи-кровососки – овечий рунець, кінська та собача кровососка, які іноді нападають і на людину. Їх укуси викликають дерматити, свербіж, висип.

Окрім того, деякі представники цієї родини можуть викликати міази, відкладаючи яйця або личинки на різні частини тіла тварин, та в деяких випадках – людини.

Ці захворювання викликаються розвитком мух, або оводів (схожі на мух, відносяться до окремої родини) у живому організмі, в тому числі і у людини. При цьому личинки травмують тканини, в яких з’являються запалення та рани. В деяких випадках личинки мігрують, виїдаючи ходи, захворювання протікає з сильними болями (при ураженні шкірними оводами).

Найбільш небезпечні міази, які виникають в ділянках голови, що можуть бути спричинені вольфартовою мухою, кімнатною мухою, оводами. Вони виникають в порожнинах носу, вухах, в носових та лобних пазухах. В цих випадках личинки можуть проникнути в ділянку мозку. Зустрічаються ранові міази, коли кімнатні, сірі м’ясні та інші види мух або оводи відкладають яйця або личинки на поверхню шкіри, волосисту частину голови людини, на поверхню ран.

Офтальмоміази – паразитарні захворювання очей, що виникають при проникненні в тканини ока личинок мух та ґедзів. Випадки міазів, головним чином, зустрічаються при недостатньому догляді за хворими, за маленькими дітьми та літніми людьми. Небезпеці наражаються люди, що мешкають в скотарських районах. Описані випадки відкладання личинок вольфартової мухи в очі, ніс, вуха сплячих людей. Личинок видаляють із ран механічним та хірургічним шляхом.

Основними заходами боротьби та профілактики розмноження, розповсюдження мух є:

збір та своєчасний вивіз відходів,

знезараження рідких відходів,

утримання  в чистоті туалетів, помийниць, майданчиків для збирання відходів, сміттєзбиральних ємностей.

В тваринницьких господарствах важливим є знезараження випорожнень тварин, стічних вод.

В побуті необхідно засітчувати двері та вікна, використовувати липкі смужки, отруйні приманки. В закритих приміщеннях можна користуватись електрофумігаторами".