Олена Кучерук, відома у Краматорську бізнес-леді, директорка агенства «Шалене свято» зараз живе у Києві. І там розпочала з нуля свою справу, якою займалася у Краматорську.
Про життя та становлення бізнесу, мрії та сподівання вона розповіла «Східному проєкту».
- Ви евакуювалися у Київ. Як зустріла столиця?
- Київ зустрів тепло. Ми раніше приїздили сюди до родичів, чи у справах, чи прогулятися із дітьми. Тому знали трохи, куди їдемо.
- Як там відносяться до переселенців зі Сходу? Чи є гуманітарна допомога?
- До переселенців ставлення добре. Ми живемо у Оболонському районі. Тут багато переселенців із Донбасу, котрі переїхали після 2014, чи ще раніше.
Ми швидко отримали статус ВПО, переєстрували декларації до лікарів. Гуманітарну допомогу отримали від ЮНІСЕФ та у ЦНАПІ. Черг майже не має.
- Чи дороге взагалі життя у столиці?
- Життя у столиці дорожче для нас тільки у одному сенсі - аренда житла. 1-кімнатна квартира у Оболонському районі зараз коштує 8-12 тисяч гривень, 2-кімнатна - 12-16 тисяч (у середньому) плюс комуналка. Якщо брати райони далі від метро - авжеж буде дешевше. Вдома в нас немає таких витрат.
- Ваші діти ходять до школи? Які в них враження?
- Школи тут різні - є звичайні. Куди може потрапити будь-хто. Є гімназії державні - треба скласти іспит чи співбесіду. Є - приватні. Останні 2 - б'ють по карману.
Мої діти залишилися у нашій рідній 5-й школі Краматорська. Бо ніхто не знає, як буде проходити процесс навчання тут (в бобосховищах, чи онлайн). Бо чую різне від батьків київських дітей. Вирішили не покидати своїх однокласників і вчителів.
Але гуртки вже знайшли: і танцювальну студію, і музичну школу, і роллер-клуб. Тому у дітей з'являются нові друзі. Тобто соціум є.
Коло нас набережна і парк. Наталка - молодша донька - гоняє по ньому на роликах та вчить трюки. Вона в захваті, що ми тут знайшли для неї молодого вчителя-роллера.
- Олено, ви відома у Краматорську успішна бізнес-жінка. Як продовжуєте свою справу у Києві?
- Довгий період я була у стані "це вже скоро закінчиться і ми їдемо додому" Як і всі МИ, я не вірила, що це надовго. Починати з нуля - завжди важко. Тим паче, що мої робочі сторінки у соцмережах підверглися санкціям. І не вдалося ніяк з них запустити таргентінг рекламу. Тому довелося зробити нові.
Я тільки нещодавно розпочала. Тут "Шалене Свято" - ще маленьке. І тільки-но розквітає. Наші послуги зараз такі: смачні бокси, гельові кульки, букети Вау, вітання ростової ляльки Піньяти, аксессуари, доставка до вашої двері. Гарний настрій – гарантую! З таким лозунгом і розпочали...
- Важко взагалі у такому великому місті розпочинати бізнес? З якими складнощами зіткнулися в процесі роботи та становлення на новому місці?
- Я вагалася, чи потрібні у такі складні часи наші послуги. Але коли бачиш, що людина посміхається - розумієш, що це навіть НЕОБХІДНО. Підняти настрій, передати вітання від близьких людей. Маленькі хвилини щастя від кульок, чи від дарунків потрібні часом УСІМ НАМ! Коли любиш те, що робиш - воно якось налагоджується.
Мені багато пише наших постійних клієнтів із Донецької області. Відправляю їм смачні солодощі Новою чи Укрпоштою. Усі ми завжди наприкінці бесіди бажаємо один одному побачитися у рідному місті. І я щиро у це вірю. Бо Краматорськ розквітне ще дужче. Багато наших містян набереться гарного досвіду закордоном, чи у інших містах України. Тому - після перемоги, я вважаю, у місті буде багато нових ресторанів, підприємств та локацій.
- Що відволікає від турбот та втоми? Як проводите вільний час?
- Мене, як і багатьох, часто хитає на хвилях переживань. Відволікаюся - спортом. Хто мене знає - я без нього не можу. Також не даю собі розслабитися: книжки (з 24 лютого виключно українською мовою), нещодавно приєдналася до проекту #єдині (хочу прокачати свою українську).
До того ж мені не дають розлабитися: доньки (фізику за 8-й клас та таблицю множення/ділення за 3-й я повторюю регулярно).
Та мій песик (любить він погуляти).
- Про що мрієте та що побажаєте краматорцям?
- Наприкінці я хочу щиро подякувати людям, які з моменту вторгнення постійно боронять наше місто. І це не тільки - ЗСУ та мерія, комунальні та приватні підприємства, лікарі і медперсонал, які попри все, ризикуючи життям, роблять все можливе для жителів. А ще й прості люди: бабусі , що годують кинутих тварин; сусіди, які допомагають один одному; продавці; вчителі, що постійно на зв'язку із дітьми....
Я люблю Краматорськ. Він такий затишний і рідний. Я завжди знаходжу ПОЗИТИВ у всьому. Тому, ми всі зустрінемося обов'язково на площі МИРУ у Краматорську! Усіх обняла.