7 грудня традиційно відзначається Всесвітній день української хустки.

Саме українська хустка об’єднує жіночі покоління і передається як родинна цінність від матері до доньки. Українські жінки почали носити хустки з 16-го століття.

Приміряти хустки за старовинною модою у Музеї історії Краматорська мали змогу дівчата та навіть хлопці ЗОШ №24. Долучився до акції і «Восточний проект».

Софія, учениця 5-А класу ЗОШ №24: «Мені подобаються українські хустки. Я почуваюся в них комфортно. Хочу, щоб вони повернулися до гардеробу жінок. Я б носила хустку з задоволенням».

Дар’я, учениця 5-А класу: «Ми дізналися багато цікавого про хустки. І навіть приміряли їх. Це цікаво. І повертає нас до історії, до українських традицій».

Назар, учень 5-А класу ЗОШ №24: «Мені теж захотілося приміряти хустку. Адже чоловіки також можуть носити хустки».

Існує безліч способів пов’язування хусток. Кожному регіону України притаманний свій стиль. Також школярі дізналися про історію хустки, цікаві факти, обряди, традиції.

Молодший науковий співробітник Юлія Сергієвська: «Ми розповіли дітям про українські хустки, про способи їх виробництва, про історію.

З давніх-давен хустка для українців була символом жіночності, вірності й кохання, а також оберегом. Дівчата та жінки носили її протягом усього року. При цьому хустина була обов’язковим головним убором заміжньої жінки. Також хустка була маркером соціального стану жінки: молодиці носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, вдови – чорні. Водночас хустина свідчила й про рівень достатку родини, адже заможні жінки носили хустки із дорогих тканин, бідні – із дешевших».

Музей історії міста має колекцію українських хусток.

Директор Музею історії Наталія Волошина: «Наш музей має колекцію українських хусток. І напередодні свята ми відкрили виставку хусток. Тут показані хустки з різних регіонів країни. Вони всі вишукані, красиві, кольорові.

Хустку носили на всій території України. Влітку — полотняну або куповану ситцеву (вибійчану, мережану, вишиту), взимку — домоткану або фабричну вовняну.

Якщо вишиванка це наш генетичний код, то хустка — оберіг та символ життя. Хустина – символ жіночої душі, прихильності й любові, вірності в коханні та прив’язаності в дружбі. Це знак згоди чи пошани, коли її дарують чи нею пов’язують. І, навпаки, не дати хустини – це відштовхнути когось, відмовити йому. Хустина все розкаже про свою господиню: дівчина вона чи молодиця, до роботи зібралась чи в гості, у веселощах ходить чи в смуткові… Вона – честь жіноча. Тож завжди має сяяти чистими кольорами.
Візерунки і фарби хустини-завжди життєві: скільки долей та доріг у житті, то стільки ж візерунків і барв на хустині.

Хустину вишивають золотом, сріблом, шовком. Своїми багатими барвами вона символізує квітучу і щедру душу українки».

Свято хустки з’явилося у 2019 році з ініціативи депутатки Вінницької обласної ради Людмили Станіславенко, а також артисток театру і кіно, викладачок закладів вищої освіти, представниць Клубу успішних жінок України.

До Всесвітнього Дня української хустки проводиться флешмоб #УкраїнськаХустка. Пропонуємо чарівним українкам приєднатися до флешмобу. А також завітати до Музею історії міста на виставку українських хусток.